14.02.14

Олександр Даниленко. Історія створення: "Карпатський реп"

Автор статті: 

Якщо зазвичай на художні проекти надихають схожі витвори мистецтва, які хочеться наслідувати, то у випадку «Карпатського репу» все було навпаки. Мене обурювала відсутність суто українськоїанімації, якаб могла бути одночасно народною, мати підтримкусили поколінь і водночас бути сучасною, актуальною та стильною.Подібну нестачу я відчував і в українській музиці також.До того часу, поки я не познайомився зтворчістю гурту ДахаБраха. Почувши їх музику, я зрозумів, що хочу підхопити хвилю, яку вони породжують своїми вібраціями, і не маю права пропустити її повз. Їх музика дозволила мені відчути важкий карпатський туман не виходячи із метро. Це було саме те відчуття, що я шукав.


Законектились ми дуже легко, просто поспілкувавшись через фейсбук.І вже за тиждень ми домовились про зустріч на концерті у Запоріжжі, куди я мав привезти ескізи, сценарій та невеличке демо майбутнього кліпу. Ми моментально порозумілися і, затвердивши концепт, я почав працювати. Створювати кліп було дуже легко через захоплення, яке я відчував.Наче з рук ідуть струмені, а очі свербіли побачити готовий результат. До речі, процес створення можна переглянути за цим посиланням: https://vimeo.com/47750995.


Я одразу зрозумів, що хочу робити чорно-біле відео. Що до ідеї, то я дуже полюбляю коли у музичних відеозображення не ілюструє текст чи зміст пісні буквально, але має невеличке спільне - прихований лінк, який поєднує історії, які на перший погляд є відмінними. Це дозволяє розповісти глядачу дві чи більше історій одночасно, а їх поєднанняможе народити новий зміст . Наприклад, у пісні  «Карпатський реп» йдеться про дівчину, яка не може зробити вибір стосовно одного чи іншого хлопця, які б хороші вони не були. У відео ж йдеться про павучиху, яка полює на хлопців, які мають надприродні здібності.


Що до сюжету, то мені хотілося зробити щось на зразок українського народного коміксу про супергероїв. Ми маємо такий набір: стрілець, що може влучити у муху навіть не злазивши з коня, амфібію, крадія, що відчиняє усі замки, надпродуктивного коваля-велетня, людину-оркестр, та ненажеру, який швидко росте коли їсть. Сама ж павучиха може перетворюватись на кого завгодно і полює на хлопців, використовуючи їх слабкі місця.






   
До речі, у кліпі на початку з’являються самі музиканти. Ми бачимо їх силуети, коли вони проходять повз вікно.

Воду, що тече у цій сцені я зняв на відео самі. Її роль прекрасно зіграла брудна річечка, що витікає з Харківського заводу харчових кислот і впадає в річку Лопань. Гуляючи, я знайшов її випадково і зрозумів, що її чорна вода ідеально пасує до кліпу.





Усім супергероям кліпу є аналоги у світі, інші людини-амфібії, інші влучні стрільці тощо. Але крадій – персонаж, якого вигадав я. Він має відмички замість пальців, і може відчиняти замки з відстані одним рухом руки.



Мене дуже здивувала реакція і коментарі багатьох людей стосовно сцени, де ненажера з’їв павучиху і з’явився на тлі заточених героїв.Більшість подумали, наче він з’їсть і їх. Я такої ідеї не закладав, але вона мені дуже сподобалася.


Коли робота над анімацією була закінчена, почався процес монтажу. І виявилося, що всередині кліпу з’явилося порожнє місце, яке треба було лаконічно заповнити. Але на той момент, я не мав змоги через деякі технічні незручності домальовувати нову анімацію. Тож треба було щось вигадати. Так з’явилася партія з силуетами, така собі інфографіка, що показує масштаби полювання павучихи. Зараз я навіть радий, що проблеми з технікою підштовхнули до такого рішення.


По закінченні роботи ми зробили дуже затишну прем’єру у Києві.
Коли настала пора фестивалів та презентацій, то я наробив сувенірної продукції - дерев’яних ляльок, розмальованих в персонажів, щоб дарувати їх людям.

Один з наборів ляльок я подарував групі. У них на той час був період насиченого гастрольного графіку. І вони почали фотографувати Павучиху у різних куточках світу і надсилати фотографії мені. Так з’явилася Книга Подорожей Павучихи. Тепер їй було недостатньо однієї тільки України, вона почала впевнено захоплювати світ.









P.S.    Є персонажі, яких ми не побачили – це сіамські близнюки. Вони мали бути дуже сильними. Я додавав історії героїв поступово, заповнюючи час треку. І до близнюків черга просто не дійшла. Якщо колись буду робити продовження історії, то обов’язково їх додам. Нехай ця невеличка таємниця буде відкритою для тих, хто дочитав до цього місця.

Подивитись анімацію:

1 коментар: