Справді, сьогодні науковці дійшли висновку, що правильне визначення - «анімація», а «мультиплікація» - це її складова.
Проте, якщо ви створили рух графічними засобами, але не вклали в нього художнього змісту, то це ще не анімація, це – лише мультиплікація.
Причетність української анімації до радянської і вибудувало саму термінологію цього виду мистецтва у нашій країні. У Європі та Америці використовували термін «animated cartoon» («живий картон»), «animation», які походять від латинського «animе», що означає «оживлення», «одушевлення», а, оскільки, марксистко-ленінська ідеологія не вживала слова «душа», то довелось використовувати термін «мультиплікація»: від латинського multiplicatio — множення, збільшення.
Євгеній Попов, досліджуючи це пітаня в 2011-му році, проаналізував понад 50 наукових трактувань і зробив висновок, що анімація - вид художньої творчості, що належить до категорії аудіовізуальних мистецтв, відмітною особливістю якого стає «пожвавлення», наділення «душею» образу, створеного штучно, за допомогою різноманітних технік і засобів виразності.
А термін «мультиплікація» входить до категорії «анімація» і застосуємо тільки у випадках вивчення технічної сторони питання множення кадрів в анімації, застосованої у разі створення ефекту рухомого зображення.
Одиницею анімації можна назвати "анімаційний твір" , розуміючи під цим нерозривну сукупність кадрів, створених засобами анімації і пов'язаних єдиною ідеєю.
Анімація настілики багатошарова система, яка ввібрала в себе форми і складові з кіномистецтва, літератури, поезії, танцю, театру,живопису, скульптури, архітектури, музики, фотографії, що у ХХІ-му столітті ми підходим до грані її оприділення як нового виду мистецтва, яке раніше вважали кінематографічним жанром.
Уде в другій половині ХХ-го століття уже наважувались її назвати "Восьмим мистецтвом":
" Мультиплікаційне кіно настільки специфічне, що багато спеціалістів в цій області оприділяють його як деяке спеціальне, зовсім незалежне «Восьме мистецтво».
Ранко Мунітич (Югославія)
Проте, якщо ви створили рух графічними засобами, але не вклали в нього художнього змісту, то це ще не анімація, це – лише мультиплікація.
Причетність української анімації до радянської і вибудувало саму термінологію цього виду мистецтва у нашій країні. У Європі та Америці використовували термін «animated cartoon» («живий картон»), «animation», які походять від латинського «animе», що означає «оживлення», «одушевлення», а, оскільки, марксистко-ленінська ідеологія не вживала слова «душа», то довелось використовувати термін «мультиплікація»: від латинського multiplicatio — множення, збільшення.
Євгеній Попов, досліджуючи це пітаня в 2011-му році, проаналізував понад 50 наукових трактувань і зробив висновок, що анімація - вид художньої творчості, що належить до категорії аудіовізуальних мистецтв, відмітною особливістю якого стає «пожвавлення», наділення «душею» образу, створеного штучно, за допомогою різноманітних технік і засобів виразності.
А термін «мультиплікація» входить до категорії «анімація» і застосуємо тільки у випадках вивчення технічної сторони питання множення кадрів в анімації, застосованої у разі створення ефекту рухомого зображення.
Одиницею анімації можна назвати "анімаційний твір" , розуміючи під цим нерозривну сукупність кадрів, створених засобами анімації і пов'язаних єдиною ідеєю.
Анімація настілики багатошарова система, яка ввібрала в себе форми і складові з кіномистецтва, літератури, поезії, танцю, театру,живопису, скульптури, архітектури, музики, фотографії, що у ХХІ-му столітті ми підходим до грані її оприділення як нового виду мистецтва, яке раніше вважали кінематографічним жанром.
Уде в другій половині ХХ-го століття уже наважувались її назвати "Восьмим мистецтвом":
" Мультиплікаційне кіно настільки специфічне, що багато спеціалістів в цій області оприділяють його як деяке спеціальне, зовсім незалежне «Восьме мистецтво».
Ранко Мунітич (Югославія)
Немає коментарів:
Дописати коментар