УДК 004.928:75.048:785.4
Постановка проблеми. У вітчизняній медійній індустрії за останні п’ять років зросла активність виготовлення анімаційних музичних кліпів. Якщо порівняти, то ще в 2008 році було створено шість таких кліпів, а вже через п’ять років, у 2012-му, - кількість збільшилась майже в півтори рази (п'ятнадцять музичних роликів). Ця тенденція відбувається тому, що особливістю анімаційного кліпу є співвідношення звукового ряду із синтетичним візуальним, яке породжує новий ефективніший аудіовізуальний образ. Тобто, в порівнянні з натуральною зйомкою, в анімації режисерові легше побудувати задуманий символічний мотив, маніпулювати часом і простором, створити складний художній образ, який відповідає насиченому емоційному регістру музичного треку.
Також, український критик кіномистецтва І. Зубавіна пояснює таку «кліпо-манію» в молодіжному середовищі «демонстрацією туги за пошуковістю», адже в незалежній Україні на початку ХХІ-го століття відбувся «дефіцит фільмів» [1, с. 207].
Мета статті. Тому, метою даної статті є аналіз українського музичного анімаційного кліпу та виявлення провідних тенденцій його художньо-естетичного розвитку.
Аналіз останніх досліджень. Серед наукових праць присвячених темі музичних анімаційних кліпів, заслуговують особливої уваги роботи Совєткіної Е. В., яка присвятила свої дослідження естетичним особливостям музичних відеороликів, де структурувала музичні кліпи за художньо виражальними засобами, технологіями виготовлення, формою змісту [6]. На матеріалах художнього і анімаційного кіно Шак Г. Ф. дослідила музику в структурі медіа тексту [8]. В роботах А.М. Орлова розглянуті аспекти художнього впливу засобів візуальної мови на анімаційну образність, зокрема і в анімаційному музичному кліпі[4].
Серед вітчизняних наукових праць, відзначимо дослідження Сухорукової Л.А., де, у статті «Засоби та прийоми 3D графіки для створення тривимірних локації в музичних кліпах» [1, с. 139-141], досліджено та проаналізовано інструментарій 3D графіки з метою виявлення художньо-виражальних засобів для створення гармонійного візуально-звукового ряду.
Проте, український анімаційний кліп та його тенденцій розвитку в художньо-естетичному аспекті досі не стали об’єктом пильного професійного аналізу.
Результати досліджень. Враховуючи міждисциплінарний характер поставлених завдань, необхідно дослідити проблеми синтезу мистецтв у музичному анімаційному відеоролику.
У своїх дослідженнях Совєткіна Е.В. дає визначення відеокліпу (відеоролику) як «невелика аудіовізуальна форма, яка має цілісність і загальну завершеність інформації, розкриту, як правило, через художні образи (рекламні ролики, музичні і тематичні відео кліпи)» [6, с. 17].
З мистецтвознавчої точки зору відеокліп є різновидністю медіажанрів у рамках екранних мистецтв, в якому одним із центральних понять стає медіатекст. Медіатекст - це різновид художнього (синтетичного) тексту, складна полівіидова і поліжанрова структура, організована через систему елементів – візуальних (форма, колір, фактура, графічна подача образу, тощо) і звукових (вербальні, музичні, шумові) - на основі їх ієрархічної співпідпорядкованості, комунікативної функціональності, смислової інтерпретації [8, 13].
Серед різновидів музичних медіажанрів та екранних медіа текстів, анімаційні кліпи входять в поділ за технологією виготовлення зображень. Вони, в свою чергу поділяються на комп’ютерні, де зображення створено за допомогою комп’ютерних технологій, мультиплікаційні, які використовують технології мультиплікації (класична мальована, перекладка, лялькова анімація, авторські техніки) і змішані (які несуть в собі синтез двох попередніх)[6, с.18].
В анімаційному музичному кліпі відмінно від повнометражної чи короткометражної анімації, музика не підпорядковується зображенню, а навпаки, від музичного виконання залежить сюжетна побудова візуального ряду медіатексту. Тому, анімація набуває також типових властивостей: зв'язок з певним музичним матеріалом (вибір тематики кліпу); вільна модуляція у візуальні явища іншого типу (хореографічні постановки, документальне відео); дискретність і швидка зміна функцій (перехід від фонової анімації в реальних зйомках, до основної, де опосередковано структурує медійний продукт) та відсутність самостійної цінності, завдяки включенню її в ансамбль медіатексту.
Одним з важливих компонентів відеокліпу є кліповий монтаж, або кліпінг (від англ. сlipping – «настриг», «нарізка»), який був відомий ще в 1920-ті роки як «ударна емоційна дія в пікових епізодах ігрових фільмів». Розрізняють "швидке відео" (з домінуванням монтажних фрагментів тривалістю до 1,5 сек.) і "повільне відео" (більше 2 сек.). Орлов А. М. зазначає, що «перше впливає за "принципом адреналіну", гранично навантажуючи сприйняття..., яке витримає (і захоче прийняти на себе) не всякий» [4]. Тому, саме «швидке відео» використовують для молодіжних музичних кліпів і для авангардних робіт.
Аналізуючи український анімаційний музичний ролик, беруться до уваги лише ті кліпи, які були виконані прийомами анімації. А саме: відбувався тотальний контроль автора за реалізацією власного бачення музики медіатексту на всіх стадіях створення відеоряду; була відсутність будь-яких вихідних матеріалів, крім монтажної нарізки знятого актора технікою піксиляції чи еклеру; анімаційні кадри збирались в послідовність різних часових фаз статичних зображень. Також враховувались відеокліпи, де анімація набула властивостей дискретності і швидкої зміни функцій та включена у структуру монтажу з реальною зйомкою, коли мультиплікація стає одиницею анімації – «анімаційним твором»[5, с. 35].
Таким чином, серед всього масиву українських відеокліпів, виготовлених за період незалежності України до 2014-го року, відібрано 110 анімаційних музичних роликів.
Перші анімаційні кліпи, створені у 1990-х роках, виконувались в класичній анімації з використанням дванадцяти принципів У. Діснея та ввібрали попередній досвід української школи анімації із лінійним сюжетом. Наприклад, перший такий продукт створив Є. Бугайов у 1996 році на Одеській студії мультиплікації для поп-співаків Л. Мілявської та О. Цикало (Кабаре-дует «Академія») на композицію «Я образилась». Кліп одразу отримав ґран-прі фестивалю «ФАНТАЗІЯ - 98». Сюжетна лінія втечі чоловіка від дружини супроводжується тотальною (коли фон рухається з героєм) анімацією в класичній мальованій техніці виконання.
Наступний кліп створила мисткиня і класик української анімації О. Касавіна для співачки Руслани
у 1998-му році на романтичну «Баладу про принцесу». Хоч в Інтернет ресурсах згадується про те, що балада – перший анімаційний відеокліп України, проте, автор даної статті вважає першим саме кліп «Я образилась», оскільки, він був створений на українській студії для співаків, які народились і виховувались в Україні.
На зламі двох тисячоліть 2000 – 2004 років, активність виготовлення анімаційних кліпів відновилась із появою флеш анімації. Це були роботи характерні атракціонному типу анімування, коли мультиплікація використовується як презентація нового матеріалу виконання – комп’ютерної технології. Флеш-анімація створювалась аматорами і відзначалась стовідсотковою кольоропередачею, домінуванням всіх кольорів, графічною подачею обмеженого зображення (редуктивного), ритмічним повторенням короткого сюжету і не несла художньої цінності. В сюжеті переважала гротескова концепція тіла.
Проте, поміж цими кліпами з’являються і цілком авторські роботи, завдяки тому, що для їх виготовлення запрошувались професійні художники. Серед них відзначаємо: «Сумна жінка» (2003) гурту «Плач Єремії» та «Весело» (2004) гурту «Тартак».
Також, з’явився в українському масиві анімаційних музичних кліпів новий тип – монтажна нарізка із уже існуючих творів художнього мультиплікату. В термінологічному апараті вони називаються фільмові (у поділі за образно-візуальною дією). Уже існуючі анімаційні твори ділять на кадри, компонують сюжетні навантаження і накладають на музичну доріжку, при цьому утворюються нові, досить несподівані, синестезійні варіації медіатексту. Наприклад, анімаційні трилери етно-рокового гурту «Вій»: «Вогняне коло» (2003, нарізка з мультиплікації «Фантазія» 1940-го року студії Уолта Діснея), де режисер кліпу скомпонував образ смерті із мальованих хореографічних постановок оригіналу; «Відрізана голова» (2004, нарізка з мультиплікаційного героїчного епосу «Великий Тилль» (1980), реж. Рейн Раамат), де автор музичного ролику створив афективні образи тіла, що несе свою голову. Пізніше, на трек «Катастрофа»» (2012, гурт ФлайzZzа) було створено, за згодою авторів прелімінарної анімації, фільмовий кліп з французького аналога «Лялька Берні» («Berni's Doll», 2007 автори Yann Jouette та Geoffroy de Crecy) на соціальну тему.
Час 2005 - 2009 років являється періодом «лабораторних» пошуків і відкриттів у анімаційному музичному відеокліпінгу. Ускладнюється репрезентативний (індивідуальний) музичний матеріал кліпів, формуючи нові поліжанрові і полістилеві структури в музиці (етно-рок, етно-хаус, транс, рокабілі), візуальний ряд набуває тенденцій авторської анімації (тут термін «авторство» визначається відображенням творчої неповторності, вкладеної сценаристом, режисером, художником-постановником у свій твір).
З’являються не тільки анімаційні комерційні ролики зі стандартною комедійною схемою, а й ідеологічно-політизовані. Наприклад: «А Вова рулить» (2008, гурт «Dress Code», реж. А. Сахалтуєв) отримав диплом «За відвагу в політичних перегонах» на фестивалі «Крок-2009».
В музичних авторських кліпах із сюжетом побудованим за принципом «збою сприйняття» виникають, на основі синтезу технічних засобів подачі візуального ряду (3D графіка, техніка перекладка, пластилінова та пісочна анімація) та звукової доріжки, нові подачі графічної мови героїв і навколишнього середовища, або виникає взагалі відсутність розшарування екранного поля на фон і персонаж. Наприклад, музичний транс «Півні» (2005, Катя Chilly, реж. та худ. І. Цюпка) створений завдяки 3D графіки з космічною атрибутикою.
Анімаційні ролики даного періоду розвитку почали оцінювати як художні твори та відзначати численними фестивальними нагородами: «Колискова» (2006, гурт «Воплі Відоплясова», реж. О. Цуриков, худ. О. Фоменко) – ґран-прі фестивалю «Відкрита ніч – 2006»; «Маланка» (2008, гурт «Гайдамаки», реж. С. Мельниченко) – кращий у номінації «Конкурс талантів «Мініаніма» українського кінофестивалю «Відкрита ніч – 2008»; також, нагороджено призом глядацьких симпатій ІІІ Міжнародного фестивалю незалежного кіно «КіноЛев-2008». Кліпи стають складними структурами метафоричного світу із віртуалізацією сучасного та етнічного міфу.
Проте, тема національної ідентифікації позиціонується як анімаційний гег в святково-обрядових дійствах відповідних народних та розважальних піснях («Не мала баба клопоту, купила порося», 2002; «Смерека», 2005; «Вийди моя люба», 2005; «Да просив мене Герасим», 2007), які супроводжувались контрастним співвідношенням кольорів, та пародійним і гротескним рисунком в класичній мальованій техніці.
У 2010-2013 роках в Україні настала ера дорогих, якісних мультиплікаційних кліпів із складною режисурою та нашаруванням семантичних структур-протилежностей. Анімаційний ролик став продуктом масового попиту та сприяв успіху в шоу-бізнесі. Вкладання коштів у мультиплікаційний кліп призвело до високого розвитку даного жанру анімації, на тлі малокартиння повнометражної, короткометражної чи серійної вітчизняної анімаційної продукції. Наприклад, гурт «Воплі Відоплясова» у 2012-му році випустив відео-анімацію «Щедрик» (реж. В. Якименко), що мала не тільки якісний рівень виготовлення відеоряду, але й використовувала можливості анімування, які не практикувались в Україні. Твір побудований на основі монтажу кадрів знятих живих акторів, але рух та компонування композиції кадру здійснюється завдяки мультиплікації як способу створення анімаційного твору на принципах енантиморфізму (закон дзеркального відображення із зміною правого на ліве).
Анімація, періоду, що розглядається, розділилась не тільки за стилевими, жанровими ознаками, але й за цільовою аудиторією. З’явились кліпи із розважально-дидактичною орієнтацією для дітей, звісно, без використання «швидкого відео»: «Колискова» (2010, о. Руслан Грех, реж. М. Фляк), «Щедрик» (2010, О. Скрипка, реж. С. Коваль), «А вже різдво» (2010, гурт «Дивні», реж. О. Гаврилова), «All These Simple Things» (2013, Джамала, реж. О. Мєлов).
В анімаційних кліпах став актуальним спосіб створення анімаційного образу через парадокс – спосіб, який об'єднує в єдиний образ, абсолютно неможливі явища. Прикладом можна назвати «Ключ» (2010, гурт «Вертеп», реж. та худ. М. Паленко) в стилі стімпанк та кліп у ляльковій техніці анімування «Усміхнись» (2011, Джамала, реж. М. Ксенда, худ. В. Рижиков), де створювались образи-синкрети (формування «синкретичної кучі» по типу «crazy-фільм»[4]).
Експерименти з об’ємною мультиплікацією продовжувались і в 3D анімації. Зокрема, це кліпи: «Gady Tribute» (2011, гурт «Брати Гадюкіни», реж. Б. Денисевич) та «По дорозі до Сонця» (2011, Олександр Кварта, реж. В. Фісун, худ. В.Власенко).
Для сучасної 3D анімації характерне часте використання стилю кіберпанк, із трансформерами, біомеханізмами, формуючи образи, які еволюціонували по вертикалі вверх в порівнянні із біологічною людиною, символізуючи «божественний надрозум» (нагадаємо, що попередні комплексні образи, наприклад, Мікі-Маус, Чебурашка, складались із тварини, людини і деякої невідомої істоти нижнього щабля еволюції). Таких біороботів розроблюють аніматори студії «Чупакабра». Наприклад, у музичному анімаційному кліпі Едуарда Романюти «INVINCIBLE»(«Непереможний», 2012, реж. К. Тарасов).
Крім того, продовжує бути актуальною тема української ідентифікації з використанням складних музичних жанрів, наприклад: етно-хаус, етно-рок, панк-рок, етно-реп, які, відповідно, потребують пошуку нової стилістичної мови і пов’язані із кодуванням образу двома шляхами.
Першу кодифікацію можна назвати спрощеною або знаковою, оскільки тут медіаобраз формується завдяки знаково-декоративним елементам. Це, наприклад, кліпи "Татарин-Братко" (2007, гурт «Драха-Браха»), «Стеляться тумани» (2009, гурт «Юркеш»), де на екранному фоні утворюються орнаментальні симетричні композиції із знаковим типом графіки та морфінговим рухом візуальних об’єктів за допомогою швидкого відео, які перетікають один в один за ритмом музики.
До другого типу відносяться ті кліпи, кодифікація яких має декілька смислових рівнів на основі слов’янського релігійного світогляду. Починаючи з вищезгаданих роликів «Маланка» та обох «Щедриків» та досягають точки екстремуму у авторських кліпах О. Даниленка «Зійшла зоря» (2012, Тоня Матвієнко та гурт «Очеретяний кіт»), «Карпатський реп» (2012, гурт «ДрахаБраха») і «Регі» (2013, гурт «Морж»), де автор не тільки розробляє власну графічну мову подачі візуального ряду, але й, на основі парадоксу та ліричної подачі змісту зображення, формує синестезійні символічно-міфологічні мотиви, інтерпретуючи текст пісень.
Висновки: Таким чином, виявлено вплив технічного прогресу на створення візуального ряду музичного ролика, зокрема впровадження флеш-анімації та 3D-графіки. Урізноманітнення жанрів музичного виконання сприяло розширенню стилістичних та тематичних структур відеоряду кліпів.
На зламі двох тисячоліть 2000 – 2004 років анімаційні ролики не відзначались художньою естетичністю, оскільки їх створювали аматори для молодих виконавців.
Час 2005 – 2009 років являється періодом «лабораторних» пошуків і відкриттів, які супроводжувались ускладненням репрезентативних (індивідуальний) музичних матеріалів та багатоманітністю технічних засобів подачі візуального ряду.
У 2010 – 2013 роках мультиплікаційні кліпи стали невід’ємною частиною шоу-бізнесу, завдяки чому почали вкладати кошти у дорогі якісні твори. Це призвело до того, що анімаційний музичний кліп став найрозвиненішою галуззю в українській аніматографії. Тому, подальші дослідження українського анімаційного кліпу необхідно присвятити особливостям візуально-образної мови та психології.
ЛІТЕРАТУРА
1. Зубавіна І.Б. Кінематограф незалежної України: тенденції, фільми, постаті / І.Б Зубавіна. — Київ: Фенікс, 2007. — 296 с.
2. Іволга Л.В. Візуальна поезія анімації Олександра Даниленка. Інтерв’ю./ Лілія Іволга. — 2014. — З архівів автора.
3. Нариси з історії кіномистецтва України / ІПСМ АМУ; [упоряд. І. Б. Зубавіна; Наук. ред. В. Л. Скуратівський, О. С. Мусієнко; Редкол.: В. Д. Сидоренко (голова), І. Д. Безгін, В. Г. Горпенко та ін.] — К.: Інтертехнологія, 2006. — 864 с.: іл.
4. Орлов О.М. Аніматограф і його аніма. Психогенні аспекти екранної технології [Електронний Ресурс] / О.М. Орлов. — Москва: ІМПЕТО, 1995. – 384с.: 70 іл. – Режим доступу: http://igravbiser.msk.ru/animator.html
5. Попов Є.А. Анімаційний твір: типологія та еволюція образних засобів: дис. на здобуття наук. ступеня канд. мистецтвозн. : спец. 17.00.09 «Теорія та історія мистецтва» / Є.А. Попов. - Санкт-Петербург, 2011. —198 с.
6. Совєткіна Е.В. Естетичні особливості музичних відеокліпів: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. мистецтвозн. : спец. 17.00.03 «Кіно, теле і інші экранні мистецтва» / Е.В. Совєткіна. - Москва, 2005. —25 с.
7. Сухорукова Л.А. Средства и приемы 3D графики для создания трехмерных локаций в музыкальных клипах / Л.А. Сухорукова // Культура народов Причерноморья. — 2012. — № 233. — С. 139-141. — Бібліогр.: 5 назв. — рос.
8. Шак Т.Ф. Музика в структурі медіатексту (на матеріалі художнього та анімаційного кіно) : автореф дис. на здобуття наук. ступеня канд. мистецтвозн. : спец. 17.00.02 «Мизичне мистецтво а» / Т.Ф.. Шак - Ростов-на-Дону, 2010. - 47 с.
Іволга Л. В. Український музичний анімаційний кліп на рубежі ХХ-ХХІ століть. Художня специфіка
У статі викладено історію розвитку українського музичного анімаційного кліпу за період з 1996 по 2013 роки. Досліджено проблеми синтезу мистецтв у музичному анімаційному відеоролику. Виділено періоди розвитку анімаційного кліпу в Україні. Аналізуються нові структури та елементи в його медіатексті, а також, художньо-естетичні концептуальні інтерпретації.
Ключові слова: музичний анімаційний кліп, анімація, відеокліп, медіатекст, українська анімація.
Иволга Л.В. Украинский музыкальный анимационный клип на рубеже ХХ-ХХI векав. Художественная специфика
В статье изложена история развития украинского музыкального анимационного клипа за период с 1996 по 2013 годы. Исследованы проблемы синтеза искусств в музыкальном анимационном видеоролике. Выделены периоды развития анимационного клипа в Украине. Анализируются новые структуры и элементы в его медиатексте, а также, художественно-эстетические концептуальные интерпретации.
Ключевые слова: музыкальный анимационный клип, анимация, видеоклип, медиатекст, украинская анимация.
Ivolha L.V. Ukrainian Music Animation Clip at the Frontier of the XX-XXI Centuries. Artistic specifics.
The article presents the history of the development of the Ukrainian musical animation clip from 1996 to 2013. It explores the issues of synthesis of arts in music video animation, highlights the periods of development of the animated clip in Ukraine. The article also analyzes the new structures, elements within its media text along with artistic and aesthetic conceptual interpretations.
Keywords: animated music video, animation, video clip, media text, Ukrainian animation.
Стаття із "Проблеми сучасності: мистецтво, культура, педагогіка"
Збірника наукових праць
Випуск 27-28(2014)
Луганськ 2014
c. 69-76
ISSN 2077-9542
Постановка проблеми. У вітчизняній медійній індустрії за останні п’ять років зросла активність виготовлення анімаційних музичних кліпів. Якщо порівняти, то ще в 2008 році було створено шість таких кліпів, а вже через п’ять років, у 2012-му, - кількість збільшилась майже в півтори рази (п'ятнадцять музичних роликів). Ця тенденція відбувається тому, що особливістю анімаційного кліпу є співвідношення звукового ряду із синтетичним візуальним, яке породжує новий ефективніший аудіовізуальний образ. Тобто, в порівнянні з натуральною зйомкою, в анімації режисерові легше побудувати задуманий символічний мотив, маніпулювати часом і простором, створити складний художній образ, який відповідає насиченому емоційному регістру музичного треку.
Також, український критик кіномистецтва І. Зубавіна пояснює таку «кліпо-манію» в молодіжному середовищі «демонстрацією туги за пошуковістю», адже в незалежній Україні на початку ХХІ-го століття відбувся «дефіцит фільмів» [1, с. 207].
Мета статті. Тому, метою даної статті є аналіз українського музичного анімаційного кліпу та виявлення провідних тенденцій його художньо-естетичного розвитку.
Аналіз останніх досліджень. Серед наукових праць присвячених темі музичних анімаційних кліпів, заслуговують особливої уваги роботи Совєткіної Е. В., яка присвятила свої дослідження естетичним особливостям музичних відеороликів, де структурувала музичні кліпи за художньо виражальними засобами, технологіями виготовлення, формою змісту [6]. На матеріалах художнього і анімаційного кіно Шак Г. Ф. дослідила музику в структурі медіа тексту [8]. В роботах А.М. Орлова розглянуті аспекти художнього впливу засобів візуальної мови на анімаційну образність, зокрема і в анімаційному музичному кліпі[4].
Серед вітчизняних наукових праць, відзначимо дослідження Сухорукової Л.А., де, у статті «Засоби та прийоми 3D графіки для створення тривимірних локації в музичних кліпах» [1, с. 139-141], досліджено та проаналізовано інструментарій 3D графіки з метою виявлення художньо-виражальних засобів для створення гармонійного візуально-звукового ряду.
Проте, український анімаційний кліп та його тенденцій розвитку в художньо-естетичному аспекті досі не стали об’єктом пильного професійного аналізу.
Результати досліджень. Враховуючи міждисциплінарний характер поставлених завдань, необхідно дослідити проблеми синтезу мистецтв у музичному анімаційному відеоролику.
У своїх дослідженнях Совєткіна Е.В. дає визначення відеокліпу (відеоролику) як «невелика аудіовізуальна форма, яка має цілісність і загальну завершеність інформації, розкриту, як правило, через художні образи (рекламні ролики, музичні і тематичні відео кліпи)» [6, с. 17].
З мистецтвознавчої точки зору відеокліп є різновидністю медіажанрів у рамках екранних мистецтв, в якому одним із центральних понять стає медіатекст. Медіатекст - це різновид художнього (синтетичного) тексту, складна полівіидова і поліжанрова структура, організована через систему елементів – візуальних (форма, колір, фактура, графічна подача образу, тощо) і звукових (вербальні, музичні, шумові) - на основі їх ієрархічної співпідпорядкованості, комунікативної функціональності, смислової інтерпретації [8, 13].
Серед різновидів музичних медіажанрів та екранних медіа текстів, анімаційні кліпи входять в поділ за технологією виготовлення зображень. Вони, в свою чергу поділяються на комп’ютерні, де зображення створено за допомогою комп’ютерних технологій, мультиплікаційні, які використовують технології мультиплікації (класична мальована, перекладка, лялькова анімація, авторські техніки) і змішані (які несуть в собі синтез двох попередніх)[6, с.18].
В анімаційному музичному кліпі відмінно від повнометражної чи короткометражної анімації, музика не підпорядковується зображенню, а навпаки, від музичного виконання залежить сюжетна побудова візуального ряду медіатексту. Тому, анімація набуває також типових властивостей: зв'язок з певним музичним матеріалом (вибір тематики кліпу); вільна модуляція у візуальні явища іншого типу (хореографічні постановки, документальне відео); дискретність і швидка зміна функцій (перехід від фонової анімації в реальних зйомках, до основної, де опосередковано структурує медійний продукт) та відсутність самостійної цінності, завдяки включенню її в ансамбль медіатексту.
Одним з важливих компонентів відеокліпу є кліповий монтаж, або кліпінг (від англ. сlipping – «настриг», «нарізка»), який був відомий ще в 1920-ті роки як «ударна емоційна дія в пікових епізодах ігрових фільмів». Розрізняють "швидке відео" (з домінуванням монтажних фрагментів тривалістю до 1,5 сек.) і "повільне відео" (більше 2 сек.). Орлов А. М. зазначає, що «перше впливає за "принципом адреналіну", гранично навантажуючи сприйняття..., яке витримає (і захоче прийняти на себе) не всякий» [4]. Тому, саме «швидке відео» використовують для молодіжних музичних кліпів і для авангардних робіт.
Аналізуючи український анімаційний музичний ролик, беруться до уваги лише ті кліпи, які були виконані прийомами анімації. А саме: відбувався тотальний контроль автора за реалізацією власного бачення музики медіатексту на всіх стадіях створення відеоряду; була відсутність будь-яких вихідних матеріалів, крім монтажної нарізки знятого актора технікою піксиляції чи еклеру; анімаційні кадри збирались в послідовність різних часових фаз статичних зображень. Також враховувались відеокліпи, де анімація набула властивостей дискретності і швидкої зміни функцій та включена у структуру монтажу з реальною зйомкою, коли мультиплікація стає одиницею анімації – «анімаційним твором»[5, с. 35].
Таким чином, серед всього масиву українських відеокліпів, виготовлених за період незалежності України до 2014-го року, відібрано 110 анімаційних музичних роликів.
 |
| Кадр з анімаційного кліпу «Я образилась» |
Наступний кліп створила мисткиня і класик української анімації О. Касавіна для співачки Руслани
 |
| Кадр з анімаційного кліпу «Балада про принцесу» |
На зламі двох тисячоліть 2000 – 2004 років, активність виготовлення анімаційних кліпів відновилась із появою флеш анімації. Це були роботи характерні атракціонному типу анімування, коли мультиплікація використовується як презентація нового матеріалу виконання – комп’ютерної технології. Флеш-анімація створювалась аматорами і відзначалась стовідсотковою кольоропередачею, домінуванням всіх кольорів, графічною подачею обмеженого зображення (редуктивного), ритмічним повторенням короткого сюжету і не несла художньої цінності. В сюжеті переважала гротескова концепція тіла.
 |
| Кадр з анімаційного кліпу «Весело» |
 |
| Кадр з анімаційного кліпу «Сумна жінка» |
Також, з’явився в українському масиві анімаційних музичних кліпів новий тип – монтажна нарізка із уже існуючих творів художнього мультиплікату. В термінологічному апараті вони називаються фільмові (у поділі за образно-візуальною дією). Уже існуючі анімаційні твори ділять на кадри, компонують сюжетні навантаження і накладають на музичну доріжку, при цьому утворюються нові, досить несподівані, синестезійні варіації медіатексту. Наприклад, анімаційні трилери етно-рокового гурту «Вій»: «Вогняне коло» (2003, нарізка з мультиплікації «Фантазія» 1940-го року студії Уолта Діснея), де режисер кліпу скомпонував образ смерті із мальованих хореографічних постановок оригіналу; «Відрізана голова» (2004, нарізка з мультиплікаційного героїчного епосу «Великий Тилль» (1980), реж. Рейн Раамат), де автор музичного ролику створив афективні образи тіла, що несе свою голову. Пізніше, на трек «Катастрофа»» (2012, гурт ФлайzZzа) було створено, за згодою авторів прелімінарної анімації, фільмовий кліп з французького аналога «Лялька Берні» («Berni's Doll», 2007 автори Yann Jouette та Geoffroy de Crecy) на соціальну тему.
Час 2005 - 2009 років являється періодом «лабораторних» пошуків і відкриттів у анімаційному музичному відеокліпінгу. Ускладнюється репрезентативний (індивідуальний) музичний матеріал кліпів, формуючи нові поліжанрові і полістилеві структури в музиці (етно-рок, етно-хаус, транс, рокабілі), візуальний ряд набуває тенденцій авторської анімації (тут термін «авторство» визначається відображенням творчої неповторності, вкладеної сценаристом, режисером, художником-постановником у свій твір).
З’являються не тільки анімаційні комерційні ролики зі стандартною комедійною схемою, а й ідеологічно-політизовані. Наприклад: «А Вова рулить» (2008, гурт «Dress Code», реж. А. Сахалтуєв) отримав диплом «За відвагу в політичних перегонах» на фестивалі «Крок-2009».
В музичних авторських кліпах із сюжетом побудованим за принципом «збою сприйняття» виникають, на основі синтезу технічних засобів подачі візуального ряду (3D графіка, техніка перекладка, пластилінова та пісочна анімація) та звукової доріжки, нові подачі графічної мови героїв і навколишнього середовища, або виникає взагалі відсутність розшарування екранного поля на фон і персонаж. Наприклад, музичний транс «Півні» (2005, Катя Chilly, реж. та худ. І. Цюпка) створений завдяки 3D графіки з космічною атрибутикою.
 |
| Кадр з анімаційного кліпу «Півні» |
Проте, тема національної ідентифікації позиціонується як анімаційний гег в святково-обрядових дійствах відповідних народних та розважальних піснях («Не мала баба клопоту, купила порося», 2002; «Смерека», 2005; «Вийди моя люба», 2005; «Да просив мене Герасим», 2007), які супроводжувались контрастним співвідношенням кольорів, та пародійним і гротескним рисунком в класичній мальованій техніці.
 |
| Кадр з анімаційного кліпу «Маланка» |
 |
| Кадр з анімаційного кліпу «Колискова» |
У 2010-2013 роках в Україні настала ера дорогих, якісних мультиплікаційних кліпів із складною режисурою та нашаруванням семантичних структур-протилежностей. Анімаційний ролик став продуктом масового попиту та сприяв успіху в шоу-бізнесі. Вкладання коштів у мультиплікаційний кліп призвело до високого розвитку даного жанру анімації, на тлі малокартиння повнометражної, короткометражної чи серійної вітчизняної анімаційної продукції. Наприклад, гурт «Воплі Відоплясова» у 2012-му році випустив відео-анімацію «Щедрик» (реж. В. Якименко), що мала не тільки якісний рівень виготовлення відеоряду, але й використовувала можливості анімування, які не практикувались в Україні. Твір побудований на основі монтажу кадрів знятих живих акторів, але рух та компонування композиції кадру здійснюється завдяки мультиплікації як способу створення анімаційного твору на принципах енантиморфізму (закон дзеркального відображення із зміною правого на ліве).
 |
| Кадр з відео-анімаційного кліпу «Щедрик» |
В анімаційних кліпах став актуальним спосіб створення анімаційного образу через парадокс – спосіб, який об'єднує в єдиний образ, абсолютно неможливі явища. Прикладом можна назвати «Ключ» (2010, гурт «Вертеп», реж. та худ. М. Паленко) в стилі стімпанк та кліп у ляльковій техніці анімування «Усміхнись» (2011, Джамала, реж. М. Ксенда, худ. В. Рижиков), де створювались образи-синкрети (формування «синкретичної кучі» по типу «crazy-фільм»[4]).
Експерименти з об’ємною мультиплікацією продовжувались і в 3D анімації. Зокрема, це кліпи: «Gady Tribute» (2011, гурт «Брати Гадюкіни», реж. Б. Денисевич) та «По дорозі до Сонця» (2011, Олександр Кварта, реж. В. Фісун, худ. В.Власенко).
Для сучасної 3D анімації характерне часте використання стилю кіберпанк, із трансформерами, біомеханізмами, формуючи образи, які еволюціонували по вертикалі вверх в порівнянні із біологічною людиною, символізуючи «божественний надрозум» (нагадаємо, що попередні комплексні образи, наприклад, Мікі-Маус, Чебурашка, складались із тварини, людини і деякої невідомої істоти нижнього щабля еволюції). Таких біороботів розроблюють аніматори студії «Чупакабра». Наприклад, у музичному анімаційному кліпі Едуарда Романюти «INVINCIBLE»(«Непереможний», 2012, реж. К. Тарасов).
Крім того, продовжує бути актуальною тема української ідентифікації з використанням складних музичних жанрів, наприклад: етно-хаус, етно-рок, панк-рок, етно-реп, які, відповідно, потребують пошуку нової стилістичної мови і пов’язані із кодуванням образу двома шляхами.
Першу кодифікацію можна назвати спрощеною або знаковою, оскільки тут медіаобраз формується завдяки знаково-декоративним елементам. Це, наприклад, кліпи "Татарин-Братко" (2007, гурт «Драха-Браха»), «Стеляться тумани» (2009, гурт «Юркеш»), де на екранному фоні утворюються орнаментальні симетричні композиції із знаковим типом графіки та морфінговим рухом візуальних об’єктів за допомогою швидкого відео, які перетікають один в один за ритмом музики.
До другого типу відносяться ті кліпи, кодифікація яких має декілька смислових рівнів на основі слов’янського релігійного світогляду. Починаючи з вищезгаданих роликів «Маланка» та обох «Щедриків» та досягають точки екстремуму у авторських кліпах О. Даниленка «Зійшла зоря» (2012, Тоня Матвієнко та гурт «Очеретяний кіт»), «Карпатський реп» (2012, гурт «ДрахаБраха») і «Регі» (2013, гурт «Морж»), де автор не тільки розробляє власну графічну мову подачі візуального ряду, але й, на основі парадоксу та ліричної подачі змісту зображення, формує синестезійні символічно-міфологічні мотиви, інтерпретуючи текст пісень.
 |
| Кадр з анімаційного кліпу «Карпатський реп» |
 |
| Кадр з анімаційного кліпу «Стеляться тумани» |
Висновки: Таким чином, виявлено вплив технічного прогресу на створення візуального ряду музичного ролика, зокрема впровадження флеш-анімації та 3D-графіки. Урізноманітнення жанрів музичного виконання сприяло розширенню стилістичних та тематичних структур відеоряду кліпів.
На зламі двох тисячоліть 2000 – 2004 років анімаційні ролики не відзначались художньою естетичністю, оскільки їх створювали аматори для молодих виконавців.
Час 2005 – 2009 років являється періодом «лабораторних» пошуків і відкриттів, які супроводжувались ускладненням репрезентативних (індивідуальний) музичних матеріалів та багатоманітністю технічних засобів подачі візуального ряду.
У 2010 – 2013 роках мультиплікаційні кліпи стали невід’ємною частиною шоу-бізнесу, завдяки чому почали вкладати кошти у дорогі якісні твори. Це призвело до того, що анімаційний музичний кліп став найрозвиненішою галуззю в українській аніматографії. Тому, подальші дослідження українського анімаційного кліпу необхідно присвятити особливостям візуально-образної мови та психології.
ЛІТЕРАТУРА
1. Зубавіна І.Б. Кінематограф незалежної України: тенденції, фільми, постаті / І.Б Зубавіна. — Київ: Фенікс, 2007. — 296 с.
2. Іволга Л.В. Візуальна поезія анімації Олександра Даниленка. Інтерв’ю./ Лілія Іволга. — 2014. — З архівів автора.
3. Нариси з історії кіномистецтва України / ІПСМ АМУ; [упоряд. І. Б. Зубавіна; Наук. ред. В. Л. Скуратівський, О. С. Мусієнко; Редкол.: В. Д. Сидоренко (голова), І. Д. Безгін, В. Г. Горпенко та ін.] — К.: Інтертехнологія, 2006. — 864 с.: іл.
4. Орлов О.М. Аніматограф і його аніма. Психогенні аспекти екранної технології [Електронний Ресурс] / О.М. Орлов. — Москва: ІМПЕТО, 1995. – 384с.: 70 іл. – Режим доступу: http://igravbiser.msk.ru/animator.html
5. Попов Є.А. Анімаційний твір: типологія та еволюція образних засобів: дис. на здобуття наук. ступеня канд. мистецтвозн. : спец. 17.00.09 «Теорія та історія мистецтва» / Є.А. Попов. - Санкт-Петербург, 2011. —198 с.
6. Совєткіна Е.В. Естетичні особливості музичних відеокліпів: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. мистецтвозн. : спец. 17.00.03 «Кіно, теле і інші экранні мистецтва» / Е.В. Совєткіна. - Москва, 2005. —25 с.
7. Сухорукова Л.А. Средства и приемы 3D графики для создания трехмерных локаций в музыкальных клипах / Л.А. Сухорукова // Культура народов Причерноморья. — 2012. — № 233. — С. 139-141. — Бібліогр.: 5 назв. — рос.
8. Шак Т.Ф. Музика в структурі медіатексту (на матеріалі художнього та анімаційного кіно) : автореф дис. на здобуття наук. ступеня канд. мистецтвозн. : спец. 17.00.02 «Мизичне мистецтво а» / Т.Ф.. Шак - Ростов-на-Дону, 2010. - 47 с.
Іволга Л. В. Український музичний анімаційний кліп на рубежі ХХ-ХХІ століть. Художня специфіка
У статі викладено історію розвитку українського музичного анімаційного кліпу за період з 1996 по 2013 роки. Досліджено проблеми синтезу мистецтв у музичному анімаційному відеоролику. Виділено періоди розвитку анімаційного кліпу в Україні. Аналізуються нові структури та елементи в його медіатексті, а також, художньо-естетичні концептуальні інтерпретації.
Ключові слова: музичний анімаційний кліп, анімація, відеокліп, медіатекст, українська анімація.
Иволга Л.В. Украинский музыкальный анимационный клип на рубеже ХХ-ХХI векав. Художественная специфика
В статье изложена история развития украинского музыкального анимационного клипа за период с 1996 по 2013 годы. Исследованы проблемы синтеза искусств в музыкальном анимационном видеоролике. Выделены периоды развития анимационного клипа в Украине. Анализируются новые структуры и элементы в его медиатексте, а также, художественно-эстетические концептуальные интерпретации.
Ключевые слова: музыкальный анимационный клип, анимация, видеоклип, медиатекст, украинская анимация.
Ivolha L.V. Ukrainian Music Animation Clip at the Frontier of the XX-XXI Centuries. Artistic specifics.
The article presents the history of the development of the Ukrainian musical animation clip from 1996 to 2013. It explores the issues of synthesis of arts in music video animation, highlights the periods of development of the animated clip in Ukraine. The article also analyzes the new structures, elements within its media text along with artistic and aesthetic conceptual interpretations.
Keywords: animated music video, animation, video clip, media text, Ukrainian animation.
Немає коментарів:
Дописати коментар