Ремінісценції фестивалю Wiz-Art 2014. Українська анімація

Нещодавно  з 24 по 27 липня у місті Львові проходив фестиваль короткометражних фільмів  Wiz-Art.
Насичена програма мала різні зустрічі з відомими людьми, лекції,  майстер-класи, конкурси.
Також,  невід'ємною частиною стала анімаційна програма, яка складалась з 3-х етапів:

• лекція;
• майстер клас; 
• перегляд стрічок, та визначення переможців. 

1. Микита Лиськов провів екскурс  по історії анімації у лекції «Анімація: історія та розвиток», згадуючи Еміля Рейно, Уинзора Маккея, Біла Плімтона, Прийта Пярна, Девіда О`Рейлі. Проте, відзначу, що львівську публіку здивувала авторська анімація, яка вже стала класикою міжнародної аніматографії.
Мабуть, це пояснюється тим, що у нас зараз відсутня освітня програма розвитку даного виду мистецтва. І цей фактор тривожний.
Адже, саме у Східній частині Європи у 1960-1980-х роках виникла нова мистецька хвиля «пластичної революції» в анімації як опозиція диснеївської і засвітилась новими зірками-режисерами:   Йон Попеску-Гопо (Румунія), Душан Вукотіч (Хорватія(Югославія), Прийт Пярн (Естонія), Ігор Ковальов, Олександр Татарський (Україна). І саме ми сьогодні б мали бути носіями цієї ґенези нового стилю.

Більш детальніше про лекцію можна переглянути  на сайті фестивалю.



Микита також показав власні твори, які відзначаються пошуком художника нових виражальних засобів на основі сатирично-іронічного жанру.

2.На другому етапі фестивалю анімаційної програми, Оля Макарчук провела майстер-клас «Анімація-трансформація»,  метою якого стало створення графічної анімації на основі можливостей морфінгу форми.
Відзначу, що виготовляти самим і  відчувати підтримку професіонала у роботі – це  різні речі. Саме завдяки підтримці досягається прогрес і успіх.

На майстер-класі за годину ми (всі учасники) створили спільну  анімацію, де оживили монстрів, тварини і природні явища.
Ось деяка інформація на сайті фестивалю.

Микита і Оля -  це представники нової генерації, які не тільки створюють власні авторські роботи,  але й сприяють розвитку та формуванню вітчизняної анімації в умовах виховання, навчання та освіти людей, які прагнуть анімувати.
Поки що, це одиничні випадки, але вони дають надію, що скоро сформується  сітка навчального процесу виготовлення анімації і в Україні.


3.Третім етапом стало перегляд анімаційних та художніх фільмів, а також визначення переможців на конкурсі «Made in Ukraine. Національний конкурс»
Нова українська анімація представилась у таких стрічках:

• ВИГАДКА 9’ Катерина Чепик Україна 2013
• ГОСТІ ДОМУ МОГО 5’ Олег Федченко Україна 2013
• ДІДОЧОК ЗАДУМАВ ЖЕНИТИСЬ 5’ Юрій Борисенко Україна 2013
• ЖУЙКА 10’ Ольга Макарчук Україна 2013
• ХОЛОДНА ВІЙНА 2’ Юлія Проскуріна Україна 2014

Відзначу, що наші режисери мислять креативно і вправно використовують засоби вираження анімації.

Наприклад, у «Вигадці» Катерина Чепик  відтворила, завдяки техніці відео-колажу  та різкій зміні реального і віртуального світу, мислення дитини.
Олег Федорченко незвичним способом піскової анімації відобразив ідею залишеного сліду людиною на землі стрічкою «Гості мого дому».
Завдяки фольклорним мотивам та пластиці пластиліну Юрій Борисенко відправив нас у світ сатиричної української казки-пісні «Дідочок задумав женитись», де висловив думку, що людина буде щасливою тоді, коли цінитиме близьких людей коло себе.
 А позитивно налаштована Жуйка пройшла тернистий шлях свого існування, знайомлячись із  людьми в сучасному урбаністичному середовищі в однойменній анімації «Жуйка» Ольги Макарчук.
І останній монохромний твір Юлії Проскуріної «Холодна війна» вразив своєю простотою та несподіваним завершенням:  знищення колорадських жуків, як аналогії «рядянської антиамериканської пропаганди».

Ніжна анімація «Жуйка» Ольги Макарчук перемогла в номінації «Найкращий український фільм». Впевнена, що це не остання перемога Олі.

Лілія Іволга