28.02.2006 17:52 з сайту "Кіно-коло"
Леся Ганжа, "Комментарии"
Ювілей Франка, як відомо, святкуватимуть у серпні цього року, але мультсеріал "Лис Микита", заявлений у бучній програмі урядових заходів святкувань Франкового ювілею, навряд чи встигнуть закінчити до літа: "Нашої провини тут немає – пілот проекту існує з 2003 року, але гроші нам перерахували тільки 28 грудня 2005 року, – пояснює, чому ложка забарилась до обіду, режисер Володимир Кметик. – Ми попереджали Міністерство культури, що створення анімації – завдання не одного дня: як правило, серіал такого масштабу створюється 21–36 місяців, а ми намагаємося вкластися в 12".
На створення "Лиса Микити" за урядовою програмою виділено 10 мільйонів гривень (для порівняння: на створення аналогічного мультсеріалу "Тарас Бульба" Європейська Мовна Спілка заявляє про готовність виділити 5 мільйонів Євро). Таку розбіжність в цінах Володимир Кметик пояснює тим, що секунда анімації в Україні, як правило, коштує 180–200 доларів, в Росії – 300–400, в Європі – 400–600, а в США – 2–4 тисячі доларів (залежно від якості). У перерахунку вартість секунди "Лиса Микити" буде нижчою за найнижчу українську – 130 доларів, притому що художник-постановник мультфільму такий відомий аніматор, як Едуард Кирич ("Козаки", "Енеїда"). "З 10 мільйонів гривень, – коментує ситуацію з грошима Володимир Кметик, – треба тут же 20% заплатити ПДВ, потім 25% з того, що залишилося, заплатити як податок з прибутку, якщо ви оподатковуєте заробітну плату – то це ще 37%. Тобто виходить, що на виробництво лишається близько 27%".
Студія "Фрески", якою керує Володимир Кметик, має в розробці три анімаційні проекти: крім "Лиса Микити", це "Тарас Бульба" за Гоголем та "Пан Ніхто" за казками Ігоря Калинця, які так само заплановані як мультсеріали (26 серій по 10 хвилин) і існують поки що у вигляді 10-хвилинних пілотів. У режисерському досьє Кметика ще один відзнятий пілот-проект "Старі казки, по-новому переказані" (за цей анімаційний фільм автор отримав першу премію на журналістському конкурсі політичної сатири “Золота ратиця – 2002"), пілот мультсеріалу за твором "українського Дюма" Володимира Малика "Таємний посол", знятий ще 2000-го року і... жодного готового твору. "Чиновники вважають мої проекти мегаломанією", – скаржиться Володимир Кметик, який, до речі, не так давно теж був державним чиновником (заступником голови Держкомінформу).
Офіційним замовником серіалу виступає не Міністерство культури і туризму, а товариство "Просвіта", яка ставиться до анімаційних проектів, як до "розширення сфери побутування української мови": "Українська мова не зводиться тільки до книги, українська мова – це й комп’ютерні забави, і анімація, і кінематограф... – пояснює "головний просвітянин", поет і депутат Павло Мовчан. – Але починати треба з дітей, бо втрачаючи дітей, ми втрачаємо ціле покоління".
Попри райдужні наміри за українських дітей кмітливому Франковому Микиті доведеться конкурувати із покемонами та вуді-пекерами, але, на жаль, в бюджеті серіалу ніяких промо-витрат не передбачено. Не йдеться і про налагодження випуску супутніх товарів з образами персонажів мультфільму (книжок, розфарбовок, іграшок, наклейок, календариків, канцтоварів), як це зазвичай робиться нині. Ще більше ускладнюється ситуація тим, що для "Просвіти" як замовника головним є, за словами пана Мовчана, "те, що мова Франка надзвичайна", тому в планах "Просвіти" "Лиса Микиту" позиціонують як пропаганду мовного середовища, "Пана Ніхто" – як пропаганду української мови в урбаністичному середовищі, а "Тараса Бульба" – як пропаганду "української класики й героїки як в Україні, так і за кордоном". У зв’язку з цим виглядає сумнівним те, що автори фільму вирішили зберегти мовну редакцію 1903 року, аргументуючи, що саме її власноруч написав Франко і адаптував під тогочасні загальноукраїнські стандарти. Погодьтеся, скепсис щодо того, чи не здаватиметься дітям XXI століття, що Лис Микита розмовляє з ними як столітній дідусь, є принаймні обґрунтованим.
Проте, як наголошує режисер, про конкуренцію із покемонами і не йдеться. Як немає попередніх домовленостей з телеканалами щодо трансляції, плану повернення коштів на виробництво тощо. "Я би хотів, – наголошує Володимир Кметик, – щоби ми нарешті питання української культури вивели з площини очікування надмірних прибутків. Мені здається, що це неправильний методологічний підхід. Завдання будь-якої нації – розвивати і підтримувати власну культуру. Тому чи будуть наш серіал купувати чи не будуть – нас не цікавить, бо продати – не є основна мета. Для нас головне – популяризувати українську культуру".
DISCOVERY
Ім’я Кметика активно фігурувало в пресі на початку минулого року: тоді пронеслася чутка, що його, колишнього першого заступника президента НТКУ, Ющенко призначить Президентом Першого Національного. Проти призначення Кметика ГК "ПОРА" провела одну зі своїх гучних постреволюційних кампаній. Зокрема у зверненні "ПОРИ" йшлося про те, що Володимир Кметик відзначився на усіх посадах помітними скандалами. За час перебування генеральним директором Львівської ОДТРК проти Кметика було порушено кримінальну справу, кіностудію "Галичина фільм" за його керівництва було майже доведено до краху, а Держтелерадіо за участі заступника голови В.Кметика почало активно використовувати вексельні розрахунки, з якими боролися нинішні керівники держави.
Леся Ганжа, "Комментарии"
Ювілей Франка, як відомо, святкуватимуть у серпні цього року, але мультсеріал "Лис Микита", заявлений у бучній програмі урядових заходів святкувань Франкового ювілею, навряд чи встигнуть закінчити до літа: "Нашої провини тут немає – пілот проекту існує з 2003 року, але гроші нам перерахували тільки 28 грудня 2005 року, – пояснює, чому ложка забарилась до обіду, режисер Володимир Кметик. – Ми попереджали Міністерство культури, що створення анімації – завдання не одного дня: як правило, серіал такого масштабу створюється 21–36 місяців, а ми намагаємося вкластися в 12".
На створення "Лиса Микити" за урядовою програмою виділено 10 мільйонів гривень (для порівняння: на створення аналогічного мультсеріалу "Тарас Бульба" Європейська Мовна Спілка заявляє про готовність виділити 5 мільйонів Євро). Таку розбіжність в цінах Володимир Кметик пояснює тим, що секунда анімації в Україні, як правило, коштує 180–200 доларів, в Росії – 300–400, в Європі – 400–600, а в США – 2–4 тисячі доларів (залежно від якості). У перерахунку вартість секунди "Лиса Микити" буде нижчою за найнижчу українську – 130 доларів, притому що художник-постановник мультфільму такий відомий аніматор, як Едуард Кирич ("Козаки", "Енеїда"). "З 10 мільйонів гривень, – коментує ситуацію з грошима Володимир Кметик, – треба тут же 20% заплатити ПДВ, потім 25% з того, що залишилося, заплатити як податок з прибутку, якщо ви оподатковуєте заробітну плату – то це ще 37%. Тобто виходить, що на виробництво лишається близько 27%".
Студія "Фрески", якою керує Володимир Кметик, має в розробці три анімаційні проекти: крім "Лиса Микити", це "Тарас Бульба" за Гоголем та "Пан Ніхто" за казками Ігоря Калинця, які так само заплановані як мультсеріали (26 серій по 10 хвилин) і існують поки що у вигляді 10-хвилинних пілотів. У режисерському досьє Кметика ще один відзнятий пілот-проект "Старі казки, по-новому переказані" (за цей анімаційний фільм автор отримав першу премію на журналістському конкурсі політичної сатири “Золота ратиця – 2002"), пілот мультсеріалу за твором "українського Дюма" Володимира Малика "Таємний посол", знятий ще 2000-го року і... жодного готового твору. "Чиновники вважають мої проекти мегаломанією", – скаржиться Володимир Кметик, який, до речі, не так давно теж був державним чиновником (заступником голови Держкомінформу).
Офіційним замовником серіалу виступає не Міністерство культури і туризму, а товариство "Просвіта", яка ставиться до анімаційних проектів, як до "розширення сфери побутування української мови": "Українська мова не зводиться тільки до книги, українська мова – це й комп’ютерні забави, і анімація, і кінематограф... – пояснює "головний просвітянин", поет і депутат Павло Мовчан. – Але починати треба з дітей, бо втрачаючи дітей, ми втрачаємо ціле покоління".
Попри райдужні наміри за українських дітей кмітливому Франковому Микиті доведеться конкурувати із покемонами та вуді-пекерами, але, на жаль, в бюджеті серіалу ніяких промо-витрат не передбачено. Не йдеться і про налагодження випуску супутніх товарів з образами персонажів мультфільму (книжок, розфарбовок, іграшок, наклейок, календариків, канцтоварів), як це зазвичай робиться нині. Ще більше ускладнюється ситуація тим, що для "Просвіти" як замовника головним є, за словами пана Мовчана, "те, що мова Франка надзвичайна", тому в планах "Просвіти" "Лиса Микиту" позиціонують як пропаганду мовного середовища, "Пана Ніхто" – як пропаганду української мови в урбаністичному середовищі, а "Тараса Бульба" – як пропаганду "української класики й героїки як в Україні, так і за кордоном". У зв’язку з цим виглядає сумнівним те, що автори фільму вирішили зберегти мовну редакцію 1903 року, аргументуючи, що саме її власноруч написав Франко і адаптував під тогочасні загальноукраїнські стандарти. Погодьтеся, скепсис щодо того, чи не здаватиметься дітям XXI століття, що Лис Микита розмовляє з ними як столітній дідусь, є принаймні обґрунтованим.
Проте, як наголошує режисер, про конкуренцію із покемонами і не йдеться. Як немає попередніх домовленостей з телеканалами щодо трансляції, плану повернення коштів на виробництво тощо. "Я би хотів, – наголошує Володимир Кметик, – щоби ми нарешті питання української культури вивели з площини очікування надмірних прибутків. Мені здається, що це неправильний методологічний підхід. Завдання будь-якої нації – розвивати і підтримувати власну культуру. Тому чи будуть наш серіал купувати чи не будуть – нас не цікавить, бо продати – не є основна мета. Для нас головне – популяризувати українську культуру".
DISCOVERY
Ім’я Кметика активно фігурувало в пресі на початку минулого року: тоді пронеслася чутка, що його, колишнього першого заступника президента НТКУ, Ющенко призначить Президентом Першого Національного. Проти призначення Кметика ГК "ПОРА" провела одну зі своїх гучних постреволюційних кампаній. Зокрема у зверненні "ПОРИ" йшлося про те, що Володимир Кметик відзначився на усіх посадах помітними скандалами. За час перебування генеральним директором Львівської ОДТРК проти Кметика було порушено кримінальну справу, кіностудію "Галичина фільм" за його керівництва було майже доведено до краху, а Держтелерадіо за участі заступника голови В.Кметика почало активно використовувати вексельні розрахунки, з якими боролися нинішні керівники держави.
Немає коментарів:
Дописати коментар