Матеріал представлено із
дев'ятнадцятої всеукраїнської науково-практичної конференції
"Інноваційний потенціал української науки - ХХI сторіччя"
(26 лютого - 3 березня 2013 року)
Скляренко Н.В.
Україна, м. Луцьк,
Луцький національний технічний університет
В статье раскрыта сущность анимационного ролика как целостной постоянно эволюционирующей системы. Определены системные особенности анимационного ролика: целостность, эмерджентность, функциональность, структурность. Определено понятие структуры анимационного ролика, системные особенности которого обеспечивают комплексное решение социокультурных проектно-художественных задач на новом уровне.
У систему сучасної проектної культури активно впроваджуються цифрові технології. Використання потужного комп’ютерного інструментарію забезпечує і трансформацію поняття анімації. Системний підхід належить до числа небагаточисельних, але важливих інтелектуальних винаходів людства, без застосування якого в сучасних умовах не можлива професійна діяльність у будь-якій сфері життєдіяльності людини. Внаслідок постійної зміни нововведень людство опинилося у перехідному суспільстві, що складається із неперервно оновлюваних підсистем. Ця особливість притаманна і анімаційному ролику. Дослідження анімаційного ролика в системному аспекті, а відповідно залучення до аналізу таких понять як зовнішнє середовище та взаємозв’язки, забезпечують виявлення основних системних характеристик. Особливість анімаційного ролика полягає в тому, що його властивості ґрунтуються на тектоніці, тобто в тектоніці вони набувають не теоретичних, а цілком практичних, інформаційних проявів. Цей аспект організації структури анімаційного ролика як гармонійної цілісної системи досі ще не став об’єктом пильного професійного аналізу.
Підхід до вивчення анімаційного ролика як цілісної системи дозволить виявити загальні закони функціонування анімаційного ролика, класифікації систем, їх роль у виборі методів проектування різних типів, що обґрунтовує актуальність обраної теми.
Метою роботи є виявлення особливостей анімаційного ролика як цілісної системи. У зв’язку з цим можна виділити наступні завдання: з’ясувати поняття структури та визначити системні властивості анімаційного ролика.
Процес трансформації анімаційних технологій зумовив стрімкий розвиток анімації в контексті дизайну. Значна кількість наукових праць охоплюють питання розвитку анімації в цілому. Впровадження комп’ютерних технологій розширило сферу використання анімації – від розважальної до освітньої, рекламної та мистецької. Проблема розвитку комп’ютерної анімації піднімається А. Орловим [2], В. Солодчуком, М. Фроловим, вони торкаються технології та принципів функціонування анімації. Перспективи розвитку анімації в майбутньому у своїй книзі пророкував Н. Венжер. О.Яцюк поєднала гуманітарний аспект з комп’ютерним моделюванням і дизайном в цілому [4]. Інформація в інтернет-ресурсах [1] представлена описами різних видів класичної та комп’ютерної анімації, окресленням принципів функціонування анімації та її призначення в комерційних та соціальних проектах, проте, зазвичай, ця інформація носить рекламний або популярний характер.
На основі огляду літератури можна виявити значні прогалини у розгляді теми комп’ютерної анімації. Науковці зробили значний внесок у дослідження анімації, проте у своїх роботах вони розкривали виключно історичний та технологічний аспекти класичної мальованої та об’ємної анімації, не проведено комплексного дослідження особливостей анімаційного ролика як цілісної постійно еволюціонуючої системи.
Людина живе у світі систем. Система – це сутність, яка в результаті взаємодії її частин може підтримувати своє існування і функціонувати як єдине ціле [3, с. 50–51]. У середовищі не існує окремих систем, кожна є частиною іншої системи.
Анімаційний ролик є системою, що являє певну множину взаємопов’язаних елементів (фон, плоскі чи об’ємні об’єкти), які утворюють цілісність та володіють інтегральними властивостями і закономірностями. Еволюція системи ролика зумовлює зміни його структури. Структура системи – це сукупність стійких зв’язків між елементами системи, котрі забезпечують цілісність системи [3, с. 62]. Сукупність необхідних і достатніх для досягнення мети відношень між елементами системи анімаційного ролика називається структурою системи.
Структурно анімаційний ролик складається з елементів (об’єктів-персонажів та об’єктів фону, що анімуються) та взаємозв’язків між ними. Послідовна зміна стану елементів є рухом. В залежності від виду анімації використовується різний набір елементів та їх взаємодія.
Елементами стоп-кадрової анімації виступає набір кадрів, що з великою швидкістю змінюють один-одного. В ході історичного розвитку та зміни технології відбувається зменшення кількості елементів (довге композиційне зображення на одному кадрі), що зумовило появу панорамної анімації. Із розвитком технологій та винайденням цифрових технологій, відбувається ускладнення структури системи, але полегшується процес виготовлення анімації. Трансформаційна анімація обґрунтувала виникнення взаємозв’язків між елементами системи ролика програмного характеру. Поєднання декількох технік створення роликів з різною технологією виготовлення, зумовило появу нового виду анімації – потокової. Її можна охарактеризувати як синтетичну, що суміщає досягнення класичної анімації, кінематографу та комп’ютерних технологій.
Анімаційний ролик доповненої реальності виступає як інтегральна система. Це система систем. Інтегральність зумовлює синтез об’єктів реального та віртуального середовища в одній складній системі.
Віртуальна анімація повноцінно імітує реальність шляхом впливу на органи чуття людини. Вона з’єднує в собі штучні та природні системи, об’єкти (матеріальні та нематеріальні) і суб’єкти (живі істоти, включаючи людину). Сенсорність як зв’язок між елементами, що програмно забезпечує імітацію відчуттів, формує новий рівень розвитку системи чутливості анімаційного розвитку. У сприймані віртуального середовища бере участь не тільки ряд відчуттів людини (зір, смак, нюх, дотик), а й некерована сила підсвідомого сприйняття. Кордон між уявлюваним і реальним зникає. Персоніфікація віртуального сприйняття пов’язана з ефектом психологічно-достовірного аудіовізуального спілкування безпосередньо користувача з віртуальним світом. Гіперреалістичність віртуального світу анімаційного ролика створює ілюзію життєдіяльності у реальному світі.
Анімаційний ролик як цілісна система характеризується цілісністю, емерджентістю, функціональністю та структурністю. Головною властивістю системи ролика є функціонування як єдине ціле, це означає, що властивості складових частин відрізняються від властивостей цілого ролика. Цілісність системи характеризується зв’язком усіх елементів ролика між собою та взаємозв’язками системи анімаційного ролика із навколишнім середовищем. Ці взаємозв’язки, а значить, і сама система можуть бути простими або складними. Складність анімаційної системи проявляється двома шляхами: деталізація (багато різних кадрів, що швидко змінюють один одного (стоп-кадрова анімація) або багато різних об’єктів та підоб’єктів, організованих між собою (панорамна анімація); динамічність (потокова голчаста анімація, яка має у собі велику кількість однакових елементів (голок)).
Нові властивості окремих частин «виникають», коли система працює. Наприклад, сто кадрів, що ледь відрізняються один від одного, не представляють цікавості. Проте, коли їх швидко перегорнути, зображення оживе, утвориться анімаційний ролик. Ця властивість відома як емерджентність (така, що виникає). Властивості системи зникають при розподілі системи на частини, забезпечуючи появу недіючої системи. На перше місце висувається сукупність системних властивостей цілого, які як правило, не властиві окремим складовим елементам системи. Такій підхід концентрує увагу на тих взаємодіях, які стають причиною виникнення системних властивостей.
Зміна системи відбувається при додаванні або прибиранні її частин, що забезпечує структурність анімаційної системи. Так, стоп-кадрова анімація складається з набору великої кількості цілісних кадрів (об’єкт-персонаж не відділений від фону). Отже, зміна цієї властивості характеризує і зміну технології анімації: перехід з стоп-кадрової мальованої у стоп-кадрову покадрову (коли об’єкт-персонаж та фон анімуються окремо один від одного).
Від структури залежить поведінка системи, що забезпечує функціональність. Цілісність структури та тісний зв’язок між всіма елементами, де жоден елемент не функціонує сам по собі (що призводить до розриву зв’язку в структурі ролика) представляють повноцінну функціонуючу систему ролика.
Створення цілісної системи ролика полягає в умінні в межах визначеної концепції виділити головні взаємозв’язки між елементами системи ролика, що визначають специфічні особливості її життєдіяльності у зовнішньому середовищі.
Таким чином, анімаційний ролик як форма існування художньо-проектної діяльності людини представляє собою систему, що являє певну множину взаємопов’язаних елементів, які утворюють цілісність та володіють інтегральними властивостями. Еволюція системи ролика зумовила зміну його структури та властивостей.
Системне дослідження анімаційного ролика дозволяє спрогнозувати напрямки подальшого моделювання та конструювання анімаційних продуктів зокрема та сфери анімації загалом. В контексті проблеми організації анімаційного ролика утворюється багатство відносин між складовими частинами системи через композицію, що є важливим для сучасної дизайн-практики, яка набуває зараз синтетичних ознак.
Список використаних джерел
1. Мультипликация (технология) [Електронний ресурс]. – Режим доступа: http://ru.wikipedia.org/wiki/Мультипликация.
2. Орлов А.М. Виртуальная реальность. Пространство экранных культур как среда обитания / А.М. Орлов. – М.: ГЕО, 1997.
3. Сурмин Ю.П. Теория систем и системный анализ: Учеб. пособие. – К.: МАУП, 2003. – 368 с.
4. Яцюк О.Г. Мультимедийные технологии в проектной культуре дизайна: гуманитарный аспект: автореф. дис. ... доктора искусствоведения : 17.00.06 / О.Г. Яцюк. – Москва, 2009.
Немає коментарів:
Дописати коментар